Школяр згвалтував однолітку і на 25 років пішов в бігу

Щоб уникнути покарання, житель Кемерова з 16 років ховався по дачах, жив по чужих квартирах і працював без документів. У страху перед в’язницею він називався всім новим знайомим і колегам ім’ям молодшого брата. Навіть мати його двох дітей не знала, що її коханого Віктора насправді звуть Максим.

Після уроків 17 березня 1993 року 16-річний Максим Лехнер і його однокласник Павло Шулев почали тинятися по вулицях Ленінського району Кемерова. Весна вже заявила про свої права, радувала гарною погодою і раптовим теплом. Тому настрій у той день у підлітків був піднесений. Сонце вже почало сідати, коли хлопці побачили незнайому їм школярку Асю Петрову. Почалося все з звичних: ‘Дівчина, давай познайомимося’ і ‘Ей, куди така красива’. Асі ж це було неприємно, і вона прискорила крок, але хлопці все не відставали. Наздогнавши незнайомку, Максим і Павло стали вмовляти її піти з ними погуляти. Ася відмовлялася, але коли спробувала піти, її раптово схопили за руки.

На щастя, те, що відбувається побачила з вікна пильна пенсіонерка. Анна Сергіївна була з числа місцевих бабульок, які люблять посидіти з подругами біля під’їзду та поганяти малолітніх хуліганів. Старенька стала кричати підліткам, щоб ті негайно залишили дівчину в спокої, обіцяла викликати міліцію. На Макса і Пашку ця загроза подіяла. Обидва вони були з благополучних сімей, тому зайвого наганяючи від предків їм не хотілося. Ася ж, скориставшись цією нагодою, кинулася навтьоки. І не встигли хлопці збагнути, як їх жертва вже прошмигнула в провулок. Знала б старшокласниця, як їй тоді пощастило…

Вже зовсім стемніло, коли друзі зустріли своїх приятелів і стали гуляти компанією. Були там і незнайомі Максиму і Павлу хлопці і дівчата, в числі яких 16-річна Олена Мішево. Деякий час підлітки сиділи на лавочці, випивали. А коли замерзли, то зайшли в під’їзд будинку №139 по проспекту Леніна. Щоб не потрапляти на очі повертаються з роботи мешканцям, компанія піднялася на останній поверх.

На годиннику вже було 7 вечора, коли в під’їзді залишилися тільки Максим, Павло і їх нова знайома Олена. Дівчина теж було збиратися додому, але хлопці стали вмовляти її посидіти ще трохи. Мішево ж відмовлялася, говорила, що її і так вже втратили батьки, та й уроки пора робити. І тут раптово Лена усвідомила, що хлопці підійшли до неї надто близько, стали говорити якісь непристойності, а коли вона спробувала піти, схопили її. Не встигнувши отямитися, дівчина опинилася на горищі, де далеко від сторонніх очей хлопці змогли задовольнити свою хіть. Дівчинка намагалася вириватися, кричати, але все було марно. Її ніхто не чув, ніхто не прийшов на допомогу.

Зґвалтувавши Олену, Максим і Павло повели її додому на проспект Ленінградський. Разом з нею зайшли в під’їзд, піднялися на поверх. Перед тим як відпустити дівчину, вони стали їй погрожувати. Говорили, що якщо вона не погодитися з ними зустрітися в інший день, щоб вони могли з нею переспати ще раз, вони відвезуть її до річки і втоплять. Погрози були настільки реальними, що дівчина в них повірила. Тому погодилася на їх умови.

Прийшовши додому, Олена довго плакала, а коли трохи заспокоїлася, розповіла татові і мамі про те, що трапилося. Шоковані почутим Мішево негайно вирушили до міліції.

Про те, що його дружок Пашка Шулев був затриманий, Лехнер дізнався вже на наступний день від знайомих. Боячись, що прийдуть і за ним, Максим про те, що трапилося на горищі розповів матері. Щоб врятувати свою дитину, жінка, схопивши сина за шкірку, відразу ж відправилася до батьків Олени. Вона плакала, благала їх забрати заяву на Максима. Але рідні дівчини були непохитні в своєму справедливому бажанні запроторити гвалтівників дочки за ґрати.

Повернувшись додому, мати Лехнера прийняла рішення заховати сина. Разом з нею Максим поїхав до тітки в Алтайський край, в містечко Новоалтайськ. Там він прожив майже рік. На батьківщину він повернувся в лютому 1994 року. Оселився на батьківській дачі в селі Денисова, де прожив до літа. З початком городнього сезону народу в селі додалося, і рідні Максима розсудили, що залишатися там йому буде небезпечно. Тому батько перевіз сина до рідної домівки.

Все літо Максим жодного разу не вийшов з квартири. У той час оперативники вважали, що він остаточно зник за межами регіону. Тому активно Макса хто не шукає. Але він розумів, що сусідам і знайомим відомо, що він бігає від слідства, а за грати йому дуже не хотілося.

З початком осені Макс знову переїхав в Денисова, влаштувався в місті працювати вантажником. Так пройшли ще три роки його життя. Восени 1997 року Лехнер став спілкуватися зі своєю давньою знайомою. Стосунки зав’язалися швидко, і на початку наступного року він переїхав до неї в Кемерово. У 2002 році у них народився первісток.

Щоб прогодувати сім’ю Лехнер, якому в той момент вже виповнилося 26 років, влаштувався на великий кемеровський ринок вантажником. Боячись видати себе, він назвався при влаштуванні Віктором Лехнер - ім’ям молодшого брата. На щастя для Макса, він вже уславився працьовитим і відповідальним хлопцем, тому роботодавиці повірила йому на слово і не попросила ніяких документів. Так, з 2003 року для всіх Максим став Віктором. З тих самих пір він називався лише ім’ям брата. Навіть нової супутниці життя, з якою він познайомився в 2007 році, представився Віктором. На наступний рік Лехнер знову став батьком, а в 2013 році у пари народилася ще та дочка.

Останні 15 років Максиму-Віктору вдавалося зберігати в таємниці від матері своїх дітей, колег і знайомих, своє справжнє ім’я і ганебне минуле. Все закінчилося вранці 3 квітня 2018 року, коли на роботу до Лехнер раптово нагрянули оперативники. Там же на ринку Максим був заарештований.

За словами слідчого з особливо важливих справ Анастасії ДАНИЛЕНКО, відпиратися Лехнер не став, одразу ж зізнався в тому, що 25 років тому згвалтував дівчину в під’їзді.
- У скоєному він розкаюється. За його словами, він відчув полегшення, коли його затримали, був радий, що йому не потрібно більше приховувати своє ім’я, всім брехати. Всі ці роки він шкодував про свій вчинок, але прийти з повинною не міг, боявся опинитися за гратами, - розповіла Анастасія ДАНИЛЕНКО, слідчий з особливо важливих справ слідчого відділу по Ленінському району міста Кемерово СУ СК РФ по Кемеровській області.

За закінченням терміну давності злочину, який становить 15 років, від покарання 41-річний Максим Лехнер, який більшу частину свого життя провів в страху, що його знайдуть і посадять, був звільнений. Тоді як його подільник Павло Шулев провів за гратами чотири роки.

Якщо кому було цікаво, не забувайте ставити клас…



ЩЕ ПОЧИТАТИ