Повернутися в минуле хоч на мить

повернутися в минуле хоч на мить.

Ніколи не відчувала ностальгії по дитинству, а тут щось накрило. Хочеться повернутися в кошлатий рік, коли дідусь і бабуся були ще живі і здорові, повітря було наповнене новорічної атмосферою, я ж дивилася в майбутнє з ентузіазмом і надією. А зараз прийдешнє щось лякає, а нині вселяє тугу і смуток.

Минулий рік був дуже важким. Орати доводилося цілими днями, фірма переживала кризу, грошей було, як кіт наплакав. Накопичилися втома і відчуття безвиході. В бонус гризня на роботі. Я, правда, не розумію цих людей, які не можуть спокійно роботу свою робити і вважають за краще будувати підступи, влаштовувати скандали і лагодити інтриги замість того, щоб сконцентруватися на справі і робити роботу добре.

А ще я вийшла з дуже важких, як зараз модно говорити, токсичних відносин. Розставання розтягнулося майже на рік. У мене відчуття, що людина мене просто випив. Під кінець він мене просто на рівному місці. Ні краплі ніжності, одне невдоволення. І навіть не поговорити по душам, щоб з’ясувати, що взагалі відбувається. Розлучилися по-англійськи, без особливих з’ясувань відносин.

Через півроку зробив спробу повернутися. З теплом і вдячністю згадую цього колись коханої людини. Коли накриває і здається, що гірше бути не може, я згадую його. У такі моменти я розумію, що було б куди паршива, якби ще й він був поруч і ‘добивав’ мене. Страшенно не вистачає позитивного і невимушеного спілкування.

В даний час мій коло обмежене колегами і батьками. При цьому, як би парадоксально це не звучало, від людей нудить. Останнім часом тільки й ловлю себе на думці, що мені абсолютно не цікаво підтримувати розмову. Не знаю, що робити з цим станом загальної пригніченості і самотності. Просто хочеться взяти і випасти на час з буття.

Начебто, була у відпустці, а зовсім відпочила. Ходила на море, як на каторгу. Ніяких позитивних емоцій.



ЩЕ ПОЧИТАТИ