Киштимська аварія: засекречена глобальна катастрофа 1957 р

Чорнобильська катастрофа у всіх на слуху і цілком обгрунтовано. Аварія на Чорнобильській АЕС дійсно була безпрецедентною за своїми масштабами і наслідками. Однак аж до зовсім недавнього часу практично ніхто не знав, що майже за тридцять років до чорнобильського кошмару на території СРСР вже сталася порівнянна за своїм рівнем і найбільша на той момент в світі киштимська аварія.

киштимська аварія: засекречена глобальна катастрофа 1957 р

Серед всіх ядерних катастроф особливе місце займає вибух на заводі ‘Маяк’, що пролунав увечері 29 вересня 1957 року. Цей вибух був хімічним, але наслідки він мав чи менші, ніж ядерний.

Дата: 29 вересня 1957 року народження, 16.22 місцевого часу.

Причини Киштимскій катастрофи

Основна причина аварії на ПО ‘Маяк’ - вихід з ладу системи охолодження ємності для зберігання високоактивних ядерних відходів. Через перегріву стався вибух, який призвів до викиду в атмосферу великої кількості (близько 70 - 80 тонн) радіоактивних речовин.

Однак справжні причини катастрофи лежать дещо глибше - вони чисто хімічні. Відмова системи охолодження викликаний корозією її компонентів (в першу чергу - засобів контролю), а вибух стався в результаті бурхливої ​​хімічної реакції між нитратно-ацетатного сполуками плутонію. Реакція цих з’єднань носить вибуховий характер тільки при високій температурі і тиску.

Тим самим, хімічно агресивне середовище (гарячі ядерні відходи) викликала передчасну корозію компонентів системи охолодження, яка вийшла з ладу, і через неконтрольоване нагрівання сполуки плутонію вступили в реакцію. У підсумку - потужний вибух і звання однієї з найбільших радіаційних техногенних катастроф.

киштимська аварія: засекречена глобальна катастрофа 1957 р

Масштаб події

Від комбінату ‘Маяк’ чекали саме ядерної аварії в результаті збою на виробництві, тому основні профілактичні заходи були спрямовані на запобігання цього типу надзвичайних подій. Ніхто й уявити не міг, що киштимська аварія, що сталася в сховище радіоактивних відходів, відбере пальму першості у основного виробництва і приверне до себе увагу всього СРСР.

Величезна хмара радіоактивного диму початок свій шлях від комбінату і за 10 годин дісталося до Тюменської, Свердловської і Челябінської областей. Площа ураження була колосальною - 23 000 кв. км. Все ж основну частину радіоактивних елементів вітром не віднесло. Вони осіли безпосередньо на території комбінату ‘Маяк’.

Всі транспортні комунікації і виробничі об’єкти зазнали впливу радіації. Причому потужність випромінювання перші 24 години після вибуху становила до 100 рентген на годину. Радіоактивні елементи потрапили і на територію військової та пожежної частин, а також на табір ув’язнених.

киштимська аварія: засекречена глобальна катастрофа 1957 р

Евакуація людей

Через 10 годин після події надійшов дозвіл з Москви на евакуацію. Люди весь цей час перебували на забрудненій території, не маючи при цьому жодних захисних засобів. Евакуювали людей у ​​відкритих машинах, деякі були змушені відправитися пішки. Після того як сталася аварія, що опинилися під радіоактивним дощем люди пройшли санітарну обробку. Їм видали чистий одяг, але, як потім виявилося, цих заходів було недостатньо. Шкіра настільки сильно ввібрала радіоактивні елементи, що більше 5000 постраждалих в катастрофі отримали разову дозу опромінення приблизно в 100 рентген. Пізніше їх розподілили по різним військовим частинам.

Роботи з очищення забруднень

Найнебезпечніша і важка задача по дезактивації лягла на плечі солдатів-добровольців. Військові будівельники, які повинні були після аварії прибирати радіоактивні відходи, не захотіли виконувати цю небезпечну роботу. Солдати вирішили не підкорятися командам свого начальства. До того ж самі офіцери теж не бажали відправляти своїх підлеглих на прибирання радіоактивного сміття, оскільки здогадувалися про небезпеку радіоактивного зараження.

Примітний і той факт, що в той час досвіду по очищенню будівель від радіоактивного забруднення не було. Дороги відмили спеціальним засобом, а забруднений грунт знімали бульдозерами і вивозили на поховання. Туди ж відправляли спиляні дерева, одяг, взуття та інші предмети. Добровольцям, ліквідувати наслідки аварії, щодня видавали новий комплект одягу.

киштимська аварія: засекречена глобальна катастрофа 1957 р

Секретність, секретність і ще раз секретність

Практично всі великі техногенні катастрофи в нашій країні огортав ареал секретності, і будь-які матеріали по ним ретельно приховувалися від широкої громадськості. Аварія на ‘Маяку’ - не виняток. Саме через режим секретності катастрофа і була названа Киштимскій.

Справа в тому, що сам ‘Маяк’, а також і місто Озерськ (або Челябінськ-40) були засекречені і не відзначені на картах. Найближчим незасекреченим населеним пунктом було місто Коштом (який, перебуваючи всього в декількох кілометрах від підприємства, абсолютно не постраждав - вітер дув у протилежний бік), і його вирішили використовувати для ‘офіційного’ назви катастрофи.

Офіційно факт аварії був визнаний лише в 1989 році, і з тих самих пір Челябінська область бореться з тим негативним фоном, що її оточує через ‘Маяка’, однак поки не дуже успішно. Багаторічний режим секретності і численні радіаційні аварії вселили в людей недовіру і страх. А зі страхом і недовірою боротися дуже важко.



ЩЕ ПОЧИТАТИ