Борг-віддяка

борг-віддяка

Увечері підійшов до села старий і попросився в один будинок на нічліг.

- Ночуй, місця багато. Тільки частування немає, - похмуро сказав господар.

- Нічого, мені головне - переночувати під дахом. Доньку відвідував, а тепер повертаюся додому в місто, - пояснив старий.

- Вибачте, що нічим пригостити вас, - засмутилася господиня. - Мій син застудив взимку ноги і тепер не може ходити. Все на лікування йде, тільки користі мало.

Переночував старий, а на наступний день попросив показати йому хворого. Оглянув він розпухлі ноги юнака і сказав:

- Коли я до доньки прийшов, у мене теж ноги розболілися від далекої дороги. Але вона вилікувала їх цілющої маззю та ще з собою баночку мазі дала.

Потім старий дістав мазь і змастив юнакові ноги. Тиждень старий лікував хазяйського сина. Коли мазь скінчилася, пухлина спала, і юнак знову зміг ходити.

Господарі не знали, як дякувати старого. Але тут перехожий приніс в село тривожну звістку про те, що в місті була велика пожежа. Злякався старий за свою дружину і за свій будинок. В одну хвилину зібрався він у дорогу.

- Почекай, старий. Ти нам допоміг, і я тобі допоможу, - сказав господар будинку. - Бери мого коня з возом. Так ти швидше доберешся до міста.

- Батько, ти вирішив за баночку мазі кінь віддати? Це ж наша єдина кінь. Як ми без неї землю орати будемо?! - вигукнув син.

- Знаєш прислів’я, синку: ‘Взяв сливу - поверни персик’, - відповів батько.



ЩЕ ПОЧИТАТИ